Ні вогнівЗобою ні жалю, ні мелоді, ні казок, ні пароді, тільки ніч.Та зорі мої, ти з вогню, а не з глини, не квентін, Тарантіно, ти прийшов.Та не за мною я не стиг, що залишусь, але щось стало іншим, забери.Ви сумніви мої, не чекай, дай, забирай, не питай, знов і знов.Ти не той, дай, я не та, але знай, дай, це любов.Твій вогонь, а я злива як негодаБурхлива про любов, я не питалаЗалишу, просто неба не булоІ не треба ти не той, кого чекалаЯ не та, що наївно ж декстаЗі сумнівних ні в кого тебе не кралаХоч мені і все рівно та зі мноюІ будеш вільним — це любовСерце в ній моє, не чекайДана-да, дай, дана-да, забирайНе питай, дана-да, дай, дана-да, знов і зновТи не той, дана-да, дай, дана-даЯ не та, дана-да, але знайДана-да, дай, дана-да, це любовДана-да, дана-да, дана-да, забирайCorporalđана-да, дай, дана-да, забирайНе питай, дана-да, дай, дана-да, знов і зновТи не той, дана-да, дай, дана-да, я не той, дана-даАле знай, дана-да, дай, дана-да, це любовНе чекай, дана-да, дай, дана-да, забирай, дана-даНе питай, дана-да, дай, дана-да, знов і зновТи не той, дана-да, дай, дана-да, я не той, дана-даАле знай, дана-да, дай, дана-да, це любов