Ні вогнів
Зобою ні жалю, ні мелоді, ні казок, ні пароді, тільки ніч.
Та зорі мої, ти з вогню, а не з глини, не квентін, Тарантіно, ти прийшов.
Та не за мною я не стиг, що залишусь, але щось стало іншим, забери.
Ви сумніви мої, не чекай, дай, забирай, не питай, знов і знов.
Ти не той, дай, я не та, але знай, дай, це любов.
Твій вогонь, а я злива як негода
Бурхлива про любов, я не питала
Залишу, просто неба не було
І не треба ти не той, кого чекала
Я не та, що наївно ж декста
Зі сумнівних ні в кого тебе не крала
Хоч мені і все рівно та зі мною
І будеш вільним — це любов
Серце в ній моє, не чекай
Дана-да, дай, дана-да, забирай
Не питай, дана-да, дай, дана-да, знов і знов
Ти не той, дана-да, дай, дана-да
Я не та, дана-да, але знай
Дана-да, дай, дана-да, це любов
Дана-да, дана-да, дана-да, забирай

Corporal
đана-да, дай, дана-да, забирай
Не питай, дана-да, дай, дана-да, знов і знов
Ти не той, дана-да, дай, дана-да, я не той, дана-да
Але знай, дана-да, дай, дана-да, це любов
Не чекай, дана-да, дай, дана-да, забирай, дана-да
Не питай, дана-да, дай, дана-да, знов і знов
Ти не той, дана-да, дай, дана-да, я не той, дана-да
Але знай, дана-да, дай, дана-да, це любов