Тернами блукаючи, істини не знаючи,
В ріхах не каючись жили.
Стежкою широкою, день за днем неспокою,
І очі закриваючи, очі закриваючи,
Ми йшли до темряви, ми йшли.
Золотом засіяна стежка, де завжди війна,
Сміється із людей
Долинами, росами, гострими покосами
Туди ногами босими, ми ногами босими
До слова Божого прийдем
Дякуючи Богу,
дякуючи Богу,
ми знайшли дорогу, рай дорогу
Дякуючи Богу,
дякуючи Богу, ми знайшли дорогу в рай, дорогу.
