Ти, люба, серцю моя полташина,
Прославлена і в праці, і в бою.
Наш рідний край тобі велика сила,
І я всім серцем,
щиро тебе так люблю.
Не підкорити нас і волю не зламати,
Бо в нас веселий,
запальний народ.
Ми можемо і пісню гарну заспівати,
І через труднощі пройти до перемог.
Все буде,
все буде,
полташина,
Яка зуміла всіх нас об'єднати.
Все буде, все буде, батькішина,
Яка навчила нас любити захищати.
Світлить каштани в парку перемоги І місто все кохань надихається.
Кав'ярних нас обороності закохані Дівчата хлопцям щиро поспіхаються.
Люблю,
як повтавщину донестя ми,
Товтаму ми,
Рорат,
Лубни і Кременчук.
Шаную нашу землю,
як шанують маму,
І вірю в наш незламний український дух.
Все буде, все буде, повтавщина,
Яка зуміла всіх нас об'єднати.
Все буде,
все буде,
батьківщина,
Яка навчила нас любити,
захищати.
Все буде,
все буде,
повтавщина,
Яка зуміла всіх нас об'єднати.
Все буде,
все буде,
батьківщина,
Яка навчила нас любити,
захищати.
Все буде,
все буде, повтавщина,
Яка зуміла всіх нас об'єднати.
Все буде, все буде,
батьківщина,
Яка навчила нас любити, захищати.
Все буде, все буде, повтавщина,
Яка зуміла всіх нас об'єднати.
Все буде, все буде, батьківщина,
Яка навчила нас любити, захищати.