Я без тебе без сили, Господь,
Наче скутені руки і ноги,
Десь поділись потрібні слова,
І скривилися мої дороги.
Я без тебе, мов гілка суха,
Що тримається ледь-ледь до клена,
Вона ще в висоті, ще прилипла до крони,
Та не вкриться листям зеленим.
Я кричу і плачу,
голос надриваю,
Що робить не знаю,
я вись мені влагаю,
Поможи останню,
ще надію маю,
Бо без тебе помираю,
Господь.
Я без тебе без сили, Господь,
Наче скутені руки і ноги,
Десь поділись потрібні слова,
І скривилися мої дороги.
Я без тебе загублена книга,
Що написана генієм слова,
Хоч вона дуже цінна,
і глибокий зміст має,
Та ніхто її не прочитає.
Я кричу і плачу,
голос надриваю,
Що
робить не знаю,
я вись мені влагаю,
Поможи останню, ще надію маю,
Бо без тебе помираю,
Господь.
Я кричу і плачу,
голос надриваю,
Що робить не знаю,
я вись мені влагаю,
Поможи останню,
ще надію маю,
Бо без тебе помираю,
Господь.
Я кричу і плачу, голос надриваю,
Що робить не знаю,
я вись мені влагаю,
Поможи останню, ще надію маю,
Бо без тебе помираю,
Господь.
Я кричу і плачу,
голос надриваю,
Що робить не знаю,
я вись мені влагаю,
Поможи останню, ще надію маю,
Бо без тебе помираю,
Господь.
Бо без тебе помираю,
Господь.
Бо без тебе помираю.