Бачиш, місяць в небі сяє, як тоді,
Кличе він мене з тобою в новий світ.
Той далекий світ, мов сон, побачив яю мить одну,
Опинились ми вдвох на самоті.
Я водив тебе у світ моїх думок,
І торкався до чей тамних тону,
Ми помітили з собою, як в небі впала зірка та,
І бажання загадали в мить одну,
Ми повірили тоді
тим зіркам, що впали з неба,
Тільки зараз я в них, ти далеко так від мене,
Ми
повірили тоді
тим зіркам, що впали з неба,
Та чомусь зараз один,
ти далеко так від мене,
Як це швидко стало, що вже пролетів,
І живеш далеко і тільки в снах моїх,
Залишилась ти такою, як була колись тоді,
Коли мріяли з тобою в ніч весни.
Я водив тебе у світ моїх думок,
І торкався до чей тамних тону,
Ми помітили з собою, як з неба впала зірка та,
І бажання загадали в мить одну,
Ми
повірили тоді
тим зіркам, що впали з неба,
Тільки зараз я в них,
ти далеко так від мене,
Ми повірили тоді
тим зіркам, що впали з неба,
Тільки зараз я в них,
ти далеко так від мене,
Бо де ж далеко розсипали зірки,
Знаю, повернуться назад, в них сюди,
Бо де ж далеко розсипали зірки,
Знаю, повернуться назад, в них сюди,
Бо де ж далеко....
ДЕ Ж ДАЛЕКО....
Де вже далеко, де вже далеко