Журавлі вирів, в небо відлітають,
Повертайтесь до наступної весни.
Знову ходять ген за обріз соколята,
Мати молиться, повернуться чи ні,
Чути спів птахів через страшні руїни,
Це не співа крик пташиної душі.
Повертайтеся до рідної країни,
Знову поверніться до рідної землі.
Мамо,
я скоро повернусь,
Мамо, до
тебе пригорнусь.
Мамо,
кружляють знов птахи,
Вони летять та кличуть до весни.
Хай злітніть крила у боях жорстоких,
Ми зустрінемо ще не одну весну.
Хай сміхнеться доля на полях широких,
Та поверне мрію нашу не одну.
Мамо,
я скоро повернусь,
Мамо, до тебе пригорнусь.
Мамо,
кружляють знов птахи,
Вони летять та кличуть до весни.
Мамо,
я скоро повернусь,
Мамо, до тебе пригорнусь.
Мамо,
кружляють знов птахи,
Вони летять та кличуть до весни.
Мамо, я скоро повернусь,
Мамо, до тебе пригорнусь.
Мамо, кружляють знов птахи,
Вони летять та кличуть до весни.
Мамо,
до
тебе пригорнусь.
Мамо,
кружляють знов птахи,
Вони летять та кличуть до весни.