Безмежний світ твої злобливі очі,
В ньому я навіки заблукав.
Для мене ти мов сонце серед ночі,
Не мов роса у хвилях буйних трав.
Для мене ти мов сонце серед ночі,
Не мов роса у хвилях буйних трав.
Мені тебе подарувала доля,
До тебе стежка щастя проляла.
І нас єднає музика любові,
Якої як у птаха два крила.
І нас єднає музика любові,
Якої як у птаха два крила.
Назавжди, назавжди ми удвохняєти,
І між нами ні сліз, ні дощів.
Назавжди, назавжди ти зорею світи,
Бо в коханні нема берегів.
Впаду теплом я у твої долоні,
Напомню світлом радості пісні.
З тобою ми у вічному полоні,
Як у вечірнім небі дві зорі.
Назавжди, назавжди ми удвохняєти,
І між нами ні сліз,
ні дощів.
Назавжди, назавжди ти зорею світи,
Бо в коханні нема берегів.
Назавжди, назавжди ми удвохняєти,
І між нами ні сліз,
ні дощів.
Назавжди, назавжди ти зорею світи,
Бо в коханні нема берегів.
Єдині ми у погляді і слові,
Весна в серцях у наших розсвіла,
Бо з нами завжди музика любові,
Якої як у птаха два крила.
Бо з нами завжди музика любові,
Якої як у птаха два крила.
Назавжди, назавжди ми удвохняєти,
І між нами ні сліз,
ні дощів.
Назавжди, назавжди ти зорею світи,
Бо в коханні нема берегів.
Назавжди, назавжди ми удвохняєти,
І між нами ні сліз, ні дощів.
Назавжди, назавжди ти зорею світи,
Бо в коханні нема берегів.
Бо в коханні нема берегів.