Сонечко пекло
Ховаюсь в Україні
Висиха подушка, відкриваю очі
Витираю крові лісу знову вгору
Насипаю юшко, іншим я не хочу
Більше не ховаюсь, коли тисне ворог
Клаце, російський мультик і мій телек
На колінах ще стою і ковти чище
Говорю на фені, як і Саша Бєлий
Слухаю севєрський рок і русський ревчик
Квітку Сухомлинського несу дитині
І не ставлю на коліна сина після
Перевчаю, перевчаю, зговорити як людина
І складаю власну українську пісню
Ай, ай, сонечко пекло, пекло
Думали ми рай, рай, рай
А воно, а воно пекло
Ай, гідні нагодують мене війні пухом
Вчителі Шевченка вкриють кожухами
Ай, скільки років
А мої коліна пухнуть в України
Діти не яфети, ми, а отже, хами
Сина пригощає все володне стайко
Кожухи збираю із віршів поета
Щоб прийшов на міс колін нарешті встати
І в русифікованому хамі віднайти яфета
Я іще дитина, самі змін боюсь я
Формували світ, є сенінги, висотки
Тридцять років з гаком, де верю по-русски
Тут не розібратись без повної стопки
Брати, якщо важко, ми йдемо нагору
Проживи по стусу, не заради миски
Мова то є кров, вона йде із горла
Отже, наливайте повні чаші своїх пустих місків
Ай, ай, ай, сонечко пекло, пекло
Думали ми рай, рай, рай
А воно, а воно пекло
Ай, мій народ влукає, сохне бур'янами
Ай, що робити в цій області?
Так у батьківній зоні
Нація відродиться і буде нами
Тільки якщо той бур'ян наш перетвориться в газони
Ай, ай, ну а як його воде перетворити?
Ай, ай, декуди миглянь кидають всюди камінь
Ай, ай, треба працювати, брати, глибше рити
Віднаходити і йти вперед з засадівниками
Ай, ай, а якщо газони доглядати нізким
Є що саме поливати, треба брати в наші троє
Мову, культуру, традиції, військо
Та не водою, а своєю кров'ю
Було так легко разом бути ватою
Вбивати час за течією плити
Нація – це те, що треба будувати
Мир – це те, за що потрібно битись