Хтось їде на Канари, хтось хоче вимірати,
Комусь копа кабана заснути не дає.
А я сідаю в поїзд і їду у Карпати,
де в селищі Поляна вода джерель наб'є.
Поляна,
Поляна,
вода незрівняна,
така в ріднім краї одна.
Поляна,
Поляна,
ціліща й жадана,
найкраща у світі вона.
Я п'ю Поляну зранку,
я п'ю її під вечір,
я запиваю нею сніданок і обід.
І молодію серцем,
і розправляю плечі,
і,
наче юний легінь,
не відчуваю лід.
Поляна,
Поляна,
вода незрівняна,
така в ріднім краї одна.
Поляна,
Поляна,
ціліща й жадана,
найкраща у світі вона.
Збираються в Поляні кияни і львів'яни з Полтави і Донецька,
з'їжджаються сюди.
І кожен добре знає,
водичка всіх єднає,
бо краще не буває від нашої води.
Поляна,
поляна,
вода незрівняна,
Така в ріднім краї одна.
Поляна,
поляна,
сілюща й жадана,
Найкраща у світі вона.
Поляна,
поляна,
вода незрівняна,
Така в ріднім краї одна.
Поляна,
поляна,
сілюща й жадана,
Найкраща у світі вона.