Це була в грудні минулого року, ти взяв за руку, мене взяв за руку.І більше не могли ми терпіти розвуку, коли шли за руку, ми шли за руку.Мабуть ми зловили хімічну сполуку, коли шли за руку, ми шли за руку.Було б добре, та ти, чорт, забирай, її теж взяв за руку.Як добре, що маю найкращого друга, якому позволю вночі візьмава.І через годину він просто прийде, і я йому скажу наступні слова.Поведи мене у тиху хатку, давай відемо в пранику десятку.Дістала із книжки всі закладки, я знаю ти мій друг, знаю ти мій друг.Поведи мене у тиху хатку, давай відемо в пранику десятку.Дістала із книжки всі закладки, я знаю ти мій друг, не тримаєш інших рук.Де ти була, я безводив, місяць тебе де-де сотні бив.Де ти була, не розводив тебе, бо в комусь ті тебе ловив.А де ти була, ловкала як коси, що летіли в полі восени.Зі суметів ті бічним зором, бачу, полетіли голуби.А я люблю лати до чайки і пив, бо пропустив всі вже поези.Ніби струни ліри грали у мене, як воню до тебе це гусь.А яка била, манна не була, на радуші плавала, немала.Замалану я тебе, ага, бо ти наша старіла.Як добре, що маю найкращого друга, якому подзвоню вночі він соба.І через годину він просто прийде, і я йому скажу наступні слова.Поведи мене у тиху хатку, давай відемо в прянику десятку.Діставай з книжки всі загадки, я знаю ти мій друг, знаю ти мій друг.Поведи мене у тиху хатку, давай відемо в прянику десятку.Діставай з книжки всі загадки, я знаю ти мій друг, не тримаєш інших рук.