Пробач мої сльози
В них тихо тануть спогади
Нами створені світи
З минулого досить
Бо час давно добіг наш до межі
У обіймах самоти Я і досі бачу сни
Де зі мною ти?
Тормий грозий ми кораблі, кораблі
Все в мене,
все в мене Шлях нам кажуть зорі до берегів,
берегів
Час руйнує мрії та спалює мости
Ми це добре знали
Все не назавжди
Я не
уявляю
Як же далі йти
Та я
відпускаю
Тебе
відпускаю
В океан весни
Все в мене,
все в мене Попри шторми,
грози ми кораблі,
кораблі
Ми
не самотні Десятки, сотні
Ранених душ і мрій, що охололи
Ми не самотні У цій безодні
Всі віднайдуть істинний поклик