Я завжди вважаю щасливим,
тому що я займаюся любими справами.
І це велике щастя.
Коли мене питають,
чи я вірю в Бога,
я не можу це доказати.
Я вірю тим людям, яких я знаю, яких я зустрічаю.
На пероні,
на люднім пероні,
де розлуки і зустрічі плачуть,
Хтось розсипав троянди червоні,
і, здається, ніхто їх не бачить.
А троянди,
а троянди
до людей пелюсками кричать.
Ми не квіти,
ми кохання,
а кохання не можна токтать.
В
моїм серці чи біль,
чи то смуто,
не зустріла мене і сьогодні.
Хтось дарує комусь поцілунок,
а хтось точе троянди червоні.
А троянди,
а троянди
до людей пелюсками кричать.
Ми не квіти,
ми кохання,
а кохання не можна токтать.
А троянди,
а троянди
до людей пелюсками кричать.
Ми не квіти,
ми кохання,
а кохання не можна токтать.
На пероні,
на тихім пероні,
вже не чути далекого стуку.
А хтось розсипав троянди червоні,
чи то зустріч свою чи розлупу.
А троянди,
а троянди
до людей пелюсками кричать.
Ми не квіти,
ми кохання,
а кохання не можна токтать.
А троянди,
а троянди до людей пелюсками кричать.
Ми не квіти,
ми кохання,
а кохання не можна токтать.