Легкий вітер навіває на обличчя сон,
Шепіт листя надихає на новий альбом.
Десь відніться в тумані силует,
Це про неї пише всі пісні поет.
Дрія поміщається на клаптику листа,
Стежка не доводить до кінця,
Донесеться до небездуша,
Вилиться чорнилом почуття.
Довго житимуть казки,
Буде мий добрий світ,
Та не забувайте ви,
Скільки в світі ще добра.
Темні хмари, теплий вітер,
Рожде нехме,
Теплоту із серця сердце принесе.
Запалають радісні серця,
Виліться чорнилом почуття.
Крізи серця і радісні шутки,
Відкривають стежки в дивні світи.
Війни йдуть жені, за що,
Тільки зброя залишається ворог.
Довго житимуть казки,
Буде мий добрий світ,
Та не забувайте ви,
Скільки в світі ще добра.
Довго житимуть казки,
Буде мий добрий світ,
Та не забувайте ви,
Скільки в світі ще добра.