Я відчув тя, що не не спав ціле життя, поки чекав твого дзвінка.Я відчув тя, що я не відом, ні як не відом, нікому крім тебе свої почуття.І хай далекі дороги постійні дощі, вдихай на повні груди мої вірші.Я ту зірку ще падала з неба, для тебе нас довгна.Якщо бачиш квітка росте, знай, для нас вона.Я ту зірку ще падала з неба, для тебе нас довгна.Говориш, що кохаєш навіть, коли ти зазвана.Я відчув тя, що моя душа забула ключі, і натоми більш не граємо ми.Я гадала, що вчора ми, як земля і небо, розтягнули душі, бо потягнуло на дно.Трілу тіл, але просто руки озлисять, і хай далекі дороги постійні дощі.Вдихай на повні груди мої вірші, ти ту зірку, що падала з неба, для мене нас довгна.Субтитрувальниця Оля ШорЯкщо бачиш, квітка росте, знай, для нас вонаТи ту зірку ще падала з неба, для мене наздогнаГовориш, що кохаєш навіть, коли я заспанаТи ту зірку ще падала з неба, для мене наздогнаЯкщо бачиш, квітка росте, знай, для нас вона