Місяць зорів збирає в нам мисто, Усміхається нам у вікно.
І вже спить зачароване місто, Спочиває до ранку воно.
Я до себе тебе пригортаю, І нікому тебе не віддам,
Я тебе і це місто кохаю, І присвячую пісню цю вам.
Чернівці, Чернівці, Не забути ніколи нам ночі ці,
Неповторну твою красу Я у серці своїм несу.
Чернівці, Чернівці, Ти тримай моє серце в своїй руці,
Тільки ніжно його тримай, І ніколи не відпускай.
Я мандрую по світу багато, І з рунків малюю доріг,
Но повірте, завжди, як на свято, Повертаюсь на рідний поріг.
І радію я, наче дитина, Коли зустріч і мить настає,
Чернівці, рідне місто єдине, Де зустрів я кохання моє.
Чернівці, Чернівці, Не забути ніколи нам ночі ці,
Неповторну твою красу Я у серці своїм несу.
Чернівці, Чернівці, Ти тримай моє серце в своїй руці,
Тільки ніжно його тримай, І ніколи не відпускай.
Чернівці, Чернівці, Не забути ніколи нам ночі ці,
Неповторну твою красу Я у серці своїм несу.
Чернівці, Чернівці, Ти тримай моє серце в своїй руці,
Тільки ніжно його тримай, І ніколи не відпускай.
Тільки ніжно його тримай, І ніколи не відпускай.