ЗоряОй, то не Зоря, дівчина мояЗ новенькими відерцями по водицю йшлаА я за нею, а я за неюЯк за зореюЧистим полем, сивим конем, аж до ДунаюДівчина моя, нам пої коняЗрубленої хрениченьки з повного відраЗрубленої хрениченьки з повного відраЗрубленої хрениченьки з повного відраКозаченьку мій, тоби я твояВзяла коня, я заповітай, не поїлаВзяла коня, я заповітай, не поїлаВзяла коня, я заповітай, не поїлаДівчина моя, нам пої коняНе напою, бо ще бою, бо я не твояНе напою, бо ще бою, бо я не твояДівчина моя, напої коняДівчина моя, нам пої коняЗрубленої хрениченьки з повного відраЗрубленої хрениченьки з повного відраДівчина моя, сідай на коняДай поїдем в чисте поле до мого двораДай поїдем в чисте поле до мого двораДо мого двораКозаченьку мійЯ тепер твояНапою тій конеченькаЗ повного відраНапою тій конеченькаЗ повного відра