Я підберу слова,
ніжні як перші квіти,
І подарую вам
трунок п'янкого літа.
Першим нічним дощем стати намить захочу,
Щоб розбудити ще в ніжних серцях жіночих.
Скільки жінок на світі, вагітних і жаданих,
Скільки жінок звабливих,
скільки жінок незнаних,
В кожній краса билина,
в кожній любов неждана,
А поміж них єдина,
та що нам Богом дана.
Сльози,
немов кришталь,
сяють в очах прекрасних,
Хай не торкне печаль ваших сердець незгасних.
Хаю сміхнуться знов
зорі з небес грайливо,
Щоби цвіла любов в серці як дивне диво.
Скільки жінок на світі,
вагітних і жаданих,
Скільки жінок звабливих,
скільки жінок незнаних,
В кожній краса билина,
в кожній любов неждана,
А поміж них єдина, та що нам Богом дана.
Та що нам Богом дана.
Скільки жінок на світі,
вагітних і жаданих,
Скільки жінок звабливих,
скільки жінок незнаних,
В кожній краса билина,
в кожній любов незнана,
А поміж них єдина,
та що нам Богом дана.
А поміж них єдина,
та що нам Богом дана.