Ой, на горі стоїть хата, під неф сидить дівка в брата.
Сидить сумно поглядає, сидить сумно поглядає, на гуцулика чекає.
Сидить сумно поглядає, сидить сумно поглядає, на гуцулика чекає.
А той гуцу забарився, Десь на другу задивився.
Задивився десь на другу, Задивився десь на другу,
Та й саму про свою любу.
Задивився десь на другу, Задивився десь на другу,
Та й саму про свою любу.
Глубка сльози витирає, Та й в лосині питає...
Скажи мені осінь мила, Скажи мені осінь мила,
Та й в чому я звинила!
Скажи мені осінь мила, Скажи мені осінь мила,
Та й в чому я звинила!
Десь у полі вітер віє Про дівчину гуцу мріє
А дівчина вже кохана, а дівчина вже кохана Давно з другим спарована
Хай він знає, хай повчиться Кинув милу, тепер злиться
Болежився зовсім самий, полежився зовсім самий Ні з ким не спаруваний
Болежився зовсім самий, полежився зовсім самий Ні з ким не спаруваний
Треба знати, що робити
Зі всіх лиш одну любити
А дівчина варта того, а дівчина варта того
Щоби мати миленького
А дівчина варта того, а дівчина варта того
Щоби мати миленького