Колись,
дві пташки стануть блакитними,
Колись,
знов назвеш мене рідною,
Давай,
не прикидатись незнайомцями,
Давай,
знову стану твоїм сонцем я,
І стане тепло між нами,
щасливий фінал удрами,
Колись, з твоїми очами зустрінуться мої,
І ти мене полюбиш знову,
і будеш цілий,
цілий день,
Цілувати мене,
цілувати мене, Ми продовжим розмову,
вона до чогось приведе,
Буду серед світів цілувати тебе.
Чекай,
не називай мене колишньою,
Кохай,
я ще зможу бути ніжною,
І Антарктида розтане,
і небо літимуть рами,
Колись,
з твоїми очами зустрінуться мої,
І ти мене полюбиш знову,
і будеш цілий,
цілий день,
Цілувати мене,
цілувати мене,
Ми продовжим розмову, вона до чогось приведе,
Буду серед світів цілувати тебе.
І хай світ та інші плани,
замерзло пекло, що було між нами,
Я по снігу босими ногами донесу вогон.
І ти мене полюбиш знову,
і будеш цілий,
цілий день,
Цілувати мене,
цілувати мене,
Ми продовжим розмову,
вона до чогось приведе,
Буду серед світів цілувати тебе.