Як ідеш, то вертайся додому,
Бо не можна на світі так жить.
Ти забудь про розлуку і в тому,
Бо без тебе так серце ще млить.
Я чекаю щодня і щоночі,
Повертайся з далеких шляхів,
Щоб твої не забула я очі,
Щоб твій не забула я сміх.
Цей вогонь спалить мене,
Доки темна ніч минне,
Доки зливи та дощі Зберуть хмаре в прирості.
Чому в світі такі дороги,
Чому в світі такі шляхи?
Помолися це бишньому Богу,
Щоб він відпустив нам ріхи.
Щоб забув ти розлуку і в тому,
Бо не можна на світі так жить.
Щоби ти повернулась додому,
Бо без тебе так серце ще млить.
Цей вогонь спалить мене,
Доки темна ніч минне,
Доки зливи та дощі Зберуть хмаре в прирості.
Цей вогонь спалить мене,
Доки темна ніч минне,
Доки зливи та дощі Зберуть хмаре в прирості.
Цей вогонь спалить мене,
Доки темна ніч минне,
Доки зливи та дощі Зберуть хмаре в прирості.
Цей вогонь спалить мене,
Доки темна ніч минне,
Доки зливи та дощі Зберуть хмаре в прирості.
Цей вогонь спалить мене,
Доки темна ніч минне,
Доки зливи та дощі Зберуть хмаре в прирості.