Зусь по простору, як лесо, гріжу в себе, бо химернеПаду скоро, наче небо, ти не шариш мої темиЯ такий білий, що зелений, я такий живий, що мертвийКров дичить по моїх венах, тому ти можеш чути менеМене вже не грузить земна, відколи усвідомив, що ніхто себе не вернеБо кожен з ножей смертний, кожен з коми вийшов з темиЗнаю, що у мене в ревах, я любів комара, живий, як мої проблемиЯк жаль, що не такий крутий, як всі ці хлопціЯк жаль, що я лиш пив, принаймні, так я усвідомивЯк жаль, що не прилив, руками до нікогоЯк жаль, що не такий, хоч по людям утонутьЯ поки притомний, дивись, мій світ притомнийВін складений з картону мийМені вистачає ножича, що найкрутіший хлопцівВсіх моїх хлопців і всіх цих хлопцівБейбі, не вихопить мій мозокТак я згаличений, сука, поляк у кровіЩо ти знаєш про стиль, сука, чи знаєш ти про мій?Мене відторгнув люк та обійдусь якось без нихБлижні відторгнув ній, твій пошип палить мій твійЯ згаличенийБлижні відторгнув ній, твій пошип палить мій твійЧого ти хочеш від мене?Я найкращий вбив ця часу, що ж ти хочеш від мене?Зробив ще пару тяжок, мене знову так бедитьМене затягує в пекло, в безднуЯ з криком просинаюсь, адже ненавиджу сонцеМої думки палають в навушниках треки БоунсаЛюди постійно палять, я знову ховаю поглядЧому тебе лякає моя вічна безодня?Я не сумний сьогодні, я завжди наче осіньБезсоння виїдає мої втомлені очіЯ не сумний ніколи, просто багато кровіМене не стане, ти скажеш, що я кльовийЯ без радістю дізнався, що ти зараз відчуваєшДуже жаль, це нереально, навіть бідним темаНа моїх вухах мій віна, каша з мізки в нас сніданокЯ упав, поранив тіло, зранця йде, але цінаТакий захід тут повсюду, вільно лазить дичинаЦі заводи безробітні, старті променю мовчатьМовчать!Мені нікуди спішити, все ще вдівдав на прозракШвидкість, наче Інтерсіті, зустрічаюча стінаМої сусіди — це химери, люди з рисамиТварин треба прикинутися, мертвим вирватися з галичиниКуди дікати, якщо вірить вже давним-давно в кровіМій план не вдався, я попав, будь ласка, краще мене вбийСмерть забере в мене все, я заберу їїГнів'я, білий снігЯ покидаю критий світ, мої корені вп'ялися в рідну землюНа човени я висушу всі артерії, щоб не статиМанекеном і тому тікаю в галичинуТікаю в галичинуТікаю в галичинуТікаю в галичинуТікаю в галичинуТікаю в галичинуЯ прошу у долі дозволу залишитисяОсторонь покинути світ роздумівПалинути на острови людьми кинутіОстрови лягти і потонути у піскуУ лій моря роблять шумМерка дві під небо, я кров тече, я не втечуНе втікач, але втікаю, не вайтло, бали курюЯ мігрант у людських снах, я тікаю від примара, я не втікОдним із них став, моя кара, це твій страх