Люди давно стомились прикидатися кимось,
Все життя вони збагнуть.
Те, що ми всі шукали, мені вночі наснилось,
І думки ніяк не йдуть.
Пам'ятаю обличчя, обличчя у пічмі.
Прокинься, казали всі, зійди з небес, це не сярня,
Шталі лініна в твоїй руці, не для тебе цілі ці зрозумінь.
Це не твоя гра, і в ній місце ма, але не минало і дня,
Щоб не вабила мене мрія моя.
Я надихну, я доведу, я є той, хто візьме найвищу висоту.
Я розхвітну, щоб зорити красу, такого до мене не було ніколи.
Прокинься, казали всі, зійди з небес, це не сярня,
Шталі лініна в твоїй руці, не для тебе цілі ці зрозумінь.
Це не твоя гра, і в ній місце ма, але не минало і дня,
Щоб не вабила мене мрія моя.
Я не здаюсь, я не здаюсь,
Я не здамся ні за що.
Я надихну, я доведу, я є той, хто візьме найвищу висоту.
Я розхвітну, щоб зорити красу, такого до мене не було ніколи.
Я надихну, я доведу, я є той, хто візьме найвищу висоту.
Я розхвітну, щоб зорити красу, такого до мене не було ніколи.
Я розхвітну, щоб зорити красу, такого до мене не було ніколи.