Ти як теплий ранок,
ранок моє серце,
усміхнешся часом радісно й мені.
Цвітом райських яблунь день тоді здається,
ніби оживають весни чарівні.
Цвітом райських яблунь день тоді здається,
ніби оживають
весни чарівні.
Як ніч тривожна,
ніч мого,
кохання непривітно,
глянеш,
смуток виплива.
Гасне притьма знову,
даль в алмазних гранях,
і чогось так довго біль не зажива.
Гасне притьма знову, даль в алмазних гранях,
і чогось так довго
біль не зажива.
Як мені
бентежну
долю розгадати,
я ж ношу,
як мрію,
лиш твоє ім'я.
Лагідна і строга ти моя тривога,
і моя відрада,
і моя журба.
Лагідна
і строга ти моя тривога,
і моя відрада,
і моя журба.
І моя журба.
